семериця —
семери́ця іменник жіночого роду семерик рідко
Орфографічний словник української мови
семериця —
-і, ж., заст. Семерик (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
семериця —
СЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж., заст. Сім однакових чи однорідних предметів; // Сім волів. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею (П. Чубинський).
Словник української мови у 20 томах
семериця —
Семери́ця, -ці ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465.
Словник української мови Грінченка