семериця

СЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж., заст.

Сім однакових чи однорідних предметів;

// Сім волів.

При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею (П. Чубинський).

Значення в інших словниках

1. семериця — семери́ця іменник жіночого роду семерик рідко  Орфографічний словник української мови
2. семериця — -і, ж., заст. Семерик (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. семериця — СЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж., заст. Семерик.  Словник української мови в 11 томах
4. семериця — Семери́ця, -ці ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465.  Словник української мови Грінченка