семериця

Семери́ця, -ці

ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465.

Значення в інших словниках

1. семериця — семери́ця іменник жіночого роду семерик рідко  Орфографічний словник української мови
2. семериця — -і, ж., заст. Семерик (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. семериця — СЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж., заст. Сім однакових чи однорідних предметів; // Сім волів. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
4. семериця — СЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж., заст. Семерик.  Словник української мови в 11 томах