сердитість

СЕРДИ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. серди́тий 2.

Часто в хвилях сердитості він закусував свої тонкі, безкровні губи і оглядався довкола (Фр., IV, 1950, 219);

// Гнів, роздратування.

— Та ціхо [тихо]! — морщачи брови, з робленою сердитістю кричав опришок (Хотк., II, 1966, 138).

Значення в інших словниках

1. сердитість — серди́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сердитість — -тості, ж. Стан за знач. сердитий 2). || Гнів, роздратування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сердитість — СЕРДИ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. серди́тий 2. Часто в хвилях сердитості він закусував свої тонкі, безкровні губи і оглядався довкола (І. Франко); // Гнів, роздратування. – Та ціхо [тихо]! – морщачи брови, з робленою сердитістю кричав опришок (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах