сердитість
СЕРДИ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. серди́тий 2.
Часто в хвилях сердитості він закусував свої тонкі, безкровні губи і оглядався довкола (Фр., IV, 1950, 219);
// Гнів, роздратування.
— Та ціхо [тихо]! — морщачи брови, з робленою сердитістю кричав опришок (Хотк., II, 1966, 138).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сердитість — серди́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сердитість — -тості, ж. Стан за знач. сердитий 2). || Гнів, роздратування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сердитість — СЕРДИ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. серди́тий 2. Часто в хвилях сердитості він закусував свої тонкі, безкровні губи і оглядався довкола (І. Франко); // Гнів, роздратування. – Та ціхо [тихо]! – морщачи брови, з робленою сердитістю кричав опришок (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах