сердитість

СЕРДИ́ТІСТЬ, тості, ж.

Стан за знач. серди́тий 2.

Часто в хвилях сердитості він закусував свої тонкі, безкровні губи і оглядався довкола (І. Франко);

// Гнів, роздратування.

– Та ціхо [тихо]! – морщачи брови, з робленою сердитістю кричав опришок (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сердитість — серди́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сердитість — -тості, ж. Стан за знач. сердитий 2). || Гнів, роздратування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сердитість — СЕРДИ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. серди́тий 2. Часто в хвилях сердитості він закусував свої тонкі, безкровні губи і оглядався довкола (Фр., IV, 1950, 219); // Гнів, роздратування. — Та ціхо [тихо]! — морщачи брови, з робленою сердитістю кричав опришок (Хотк., II, 1966, 138). Словник української мови в 11 томах