середульший
СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ, а, е, розм. Те саме, що сере́дній 1.
Син матері не послухав, Осідлав коня та й поїхав. Менша сестра коня веде, Середульша — сідло несе (Укр.. лір. пісні, 1958, 498);
Середульша дочка вийшла заміж за місцевого і жила на другому кінці містечка (Кочура, Родина.., 1962, 132).
Словник української мови (СУМ-11)