середульший

СЕРЕ́ДНІЙ (другий за віком із трьох дітей), СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ розм., СЕРЕДУ́ЩИЙ розм. — Який там чорт собак дратує? — гукає.. Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний); Сім'я в Йоньки така: старший син Гаврило, широкоплечий, біловусий здоровань.. Середульший Федот — дрібноростий, чорненький.. І найменший — Тимко (Григорій Тютюнник); — Брати Микитині тебе не помилують — найпаче середущий брат (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. середульший — середу́льший прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. середульший — -а, -е, розм. Те саме, що середній 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. середульший — СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ, а, е, розм. Те саме, що сере́дній 1. Син матері не послухав, Осідлав коня та й поїхав. Менша сестра коня веде, Середульша – сідло несе (з народної пісні); Середульша дочка вийшла заміж за місцевого і жила на другому кінці містечка (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах
4. середульший — Середу́льший = середу́щий, -ща, -ще  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. середульший — СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ, а, е, розм. Те саме, що сере́дній 1. Син матері не послухав, Осідлав коня та й поїхав. Менша сестра коня веде, Середульша — сідло несе (Укр.. лір. пісні, 1958, 498); Середульша дочка вийшла заміж за місцевого і жила на другому кінці містечка (Кочура, Родина.., 1962, 132).  Словник української мови в 11 томах
6. середульший — Середульший, -а, -е Средній. АД. І. 108. Озоветься менший до середульшого, середульший до старшого. Чуб. V. 847.  Словник української мови Грінченка