середульший
СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ, а, е, розм.
Те саме, що сере́дній 1.
Син матері не послухав, Осідлав коня та й поїхав. Менша сестра коня веде, Середульша – сідло несе (з народної пісні);
Середульша дочка вийшла заміж за місцевого і жила на другому кінці містечка (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)