сеча
СЕ́ЧА, і, ж. Рідина, що виділяється нирками людини й хребетних тварин як продукт обміну речовин і виводиться з організму через сечовивідні шляхи.
Кров і сеча тварин з видаленими наднирковими залозами набуває токсичних властивостей (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 93);
Запах кізяків і сечі не міг розвіяти навіть вітер (Тют., Вир, 1964, 358);
З органічних добрив при підживленні найкраще використовувати сечу сільськогосподарських тварин, гноївку, пташиний послід (Овоч., 1956, 57).
∆ Крива́ва се́ча — те саме, що гематурі́я.
З важливих теоретичних робіт слід відзначити опрацювання.. гіпотези про збудника хронічної гематурії корів (кривава сеча) (Наука.., 10, 1956, 6).
Словник української мови (СУМ-11)