Словник української мови в 11 томах

силком

СИЛКО́М, присл., розм. Силоміць, насильно.

[Панас:] А ти чого причепився до дівчини і силком тягнеш її, розбишака? (К.-Карий, І, 1960, 226);

Палагна була фудульна, її силком не візьмеш (Коцюб., II,1955, 339).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. силком — силко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. силком — див. силоміць  Словник синонімів Вусика
  3. силком — присл., розм. Силоміць, насильно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. силком — Силоміць, живосилом, примусом, див. насильно, нахрапом, силою  Словник чужослів Павло Штепа
  5. силком — СИЛКО́М, присл., розм. Силоміць, насильно. [Панас:] А ти чого причепився до дівчини і силком тягнеш її, розбишака? (І. Карпенко-Карий); Палагна була фудульна, її силком не візьмеш (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  6. силком — НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил.  Словник синонімів української мови