силування

СИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. си́лувати.

Не пив без силування, ані їв І так ослаб і весь позеленів, Що вже додолу, наче труп, хилився (Фр., XIII, 1954, 284);

Сам [розвідник] не дуже помітного зросту, а от по комплекції був такий, що, видно, міг без особливих силувань справитися з трьома довготелесими фріцами (Логв., Давні рани, 1961, 95).

Значення в інших словниках

1. силування — си́лування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. силування — -я, с. Дія за знач. силувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. силування — СИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. си́лувати. Не пив без силування, ані їв І так ослаб і весь позеленів, Що вже додолу, наче труп, хилився (І.  Словник української мови у 20 томах
4. силування — Си́лування, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. силування — Силування, -ня с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979.  Словник української мови Грінченка