символ
СИ́МВОЛ, у, ч.
1. Умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.
— На ньому брамінська шовкова жовта хламида, а по хламиді чорніють латки: це символ його чернецького смирення та вбожества (Н.-Лев., IV, 1956, 274);
Сите гудіння бджіл, десятки нових вуликів і мед, жовтий янтарний мед — символ добробуту — розвіювали дідові думки про загублений картуз (Донч., VI, 1957, 60);
Хліб на рушнику — це народний символ радісної зустрічі (Вол., Сади.., 1950, 10);
Ленінізм — вічно живе джерело революційної думки і революційної дії. Ім’я Леніна стало символом нового світу (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 7);
Найбільш поширеним символом в Ассірії, наприклад, був голуб, в Афінській республіці — сова (Наука.., 10, 1965, 38);
Голуб — символ миру; *У порівн. За вікном з одного боку стояла хмара, а з другого сонце. І зараз це небо стояло перед ним, неначе символ (Стельмах, II, 1962, 159).
◊ Си́мвол ві́ри:
а) (рел.) стислий виклад головних догматів християнства.
Син.. Галшки Гулевичівни в пориві релігійного екстазу повторював за ним [Алоїзієм] латинський символ віри (Тулуб, Людолови, І, 1957, 354);
— Ви б мені ще символ віри прочитали. — Обурення знову стало закипати в грудях Басової.. — Коли треба буде, і символ віри прочитаю, я його колись добре вчив, не забув і досі (Собко, Справа.., 1959, 112);
б) переконання, світогляд, погляди.
Народ не може не хотіти миру, бо мир є основою його політичного символу віри (Рад. Укр., 22.ІІІ 1950, 4).
2. Художній образ, який умовно відбиває яку-небудь думку, ідею, почуття і т. ін.
Найвиразніший символ лермонтовського неспокою, лермонтовського прагнення бурі — його «Парус» (Рильський, III, 1955, 210);
Символ дає митцеві можливість сконцентрувати в образі широке коло життєвих явищ, дозволяє гранично «згущати» і перебільшувати зображуване (Поезія.., 1956, 277).
3. мат., фіз. Умовне позначення якої-небудь величини, поняття, запроваджене певною наукою.
Під символом функції.. у дужках вказуються всі зміни, від яких залежить дана функція (Курс мат. анал., II, 1956, 9);
Нейтрон прийнято позначати символом оп’ (Курс фізики, III, 1956, 371).
Словник української мови (СУМ-11)