синенько

СИНЕ́НЬКО. Присл. до сине́нький 1.

Ой на горі, ненько, зацвіло синенько (Чуб., V, 1874, 111);

А в городі росте зілля, зацвіло синенько (Коломийки, 1969, 214);

[Тихон:] Коли б я був маляром, я так би малював того чорта: написав би очі синенько, а брови чорненько (Вас., III, 1960, 157).

Значення в інших словниках

1. синенько — сине́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. синенько — Присл. до синенький 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синенько — СИНЕ́НЬКО. Присл. до сине́нький 1. Ой на горі, ненько, зацвіло синенько (П. Чубинський); А в городі росте зілля, зацвіло синенько (з народної пісні); [Тихон:] Коли б я був маляром, я так би малював того чорта: написав би очі синенько, а брови чорненько (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. синенько — Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111.  Словник української мови Грінченка