синенький

СИНЕ́НЬКИЙ, а, е.

1. Пестл. до си́ній.

Вона кинула синеньку стрічку додолу і сказала: «Не хочу!» (Л. Укр., III, 1952, 676);

Квіточки синенькі, біленькі, запашнеє зіллячко… (Хотк., II, 1966, 218);

// З синім відтінком, трохи синій.

Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (Вас., І, 1959, 144);

Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів, гнав поперед себе гнилуватий болотяний душок (Тют., Вир, 1964, 99);

У спальні перед іконою божої матері тьмяно горіла синенька лампадка (Шиян, Баланда, 1957, 46).

2. у знач. ім. сине́нька, кої, ж., розм. У дореволюційній Росії — п’ятирублевий кредитний білет (назва за кольором).

По синенькій, дай-то боже, Коли заробили, Та, вертаючись додому, Й те уже зхарчили [витратили на їжу] (Манж., Тв., 1955, 44);

Хтось вивів Мар’яна в сіни і тихцем сказав: — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Стельмах, І, 1962, 171).

Значення в інших словниках

1. синенький — сине́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. синенький — див. синій  Словник синонімів Вусика
3. синенький — -а, -е. 1》 Пестл. до синій. || Із синім відтінком, трохи синій. 2》 у знач. ім. синенька, -кої, ж., розм. У дореволюційній Росії – п'ятирублевий кредитний білет (назва за кольором). 3》 у знач. ім. синенький, -кого, ч., регіон. Те саме, що баклажан 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. синенький — СИНЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до си́ній. Вона кинула синеньку стрічку додолу і сказала: “Не хочу!” (Леся Українка); Квіточки синенькі, біленькі, запашнеє зіллячко... (Г. Хоткевич); // З синім відтінком, трохи синій.  Словник української мови у 20 томах
5. синенький — Сине́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)