синичий

СИНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до сини́ця.

Руна зелено-сріблясті, Червоні — при самій землі. Гай у синичому свисті (Рильський, II, 1960, 52).

Значення в інших словниках

1. синичий — сини́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. синичий — -а, -е. Прикм. до синиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синичий — СИНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до сини́ця. Руна зелено-сріблясті, Червоні – при самій землі. Гай у синичому свисті (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах