синичий
СИНИ́ЧИЙ, а, е.
Прикм. до сини́ця.
Руна зелено-сріблясті, Червоні – при самій землі. Гай у синичому свисті (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)СИНИ́ЧИЙ, а, е.
Прикм. до сини́ця.
Руна зелено-сріблясті, Червоні – при самій землі. Гай у синичому свисті (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)