синичий

СИНИ́ЧИЙ, а, е.

Прикм. до сини́ця.

Руна зелено-сріблясті, Червоні – при самій землі. Гай у синичому свисті (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синичий — сини́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синичий — -а, -е. Прикм. до синиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синичий — СИНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до сини́ця. Руна зелено-сріблясті, Червоні — при самій землі. Гай у синичому свисті (Рильський, II, 1960, 52). Словник української мови в 11 томах