синичий
СИНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до сини́ця.
Руна зелено-сріблясті, Червоні — при самій землі. Гай у синичому свисті (Рильський, II, 1960, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синичий — сини́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- синичий — -а, -е. Прикм. до синиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синичий — СИНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до сини́ця. Руна зелено-сріблясті, Червоні – при самій землі. Гай у синичому свисті (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах