синова

СИНОВА́, во́ї, ж., діал. Невістка.

На її [тещин] приїзд мати судді сама приготовила .. обід, щоб за ним ще трохи поговорити зі всіма і потім від’їхати, лишаючи сина і синову і внука на опіку другої матері (Мак., Вибр., 1954, 280);

Не переносив [отець Ілакович] синової саме за ті прикмети, яких бракувало його синові (Вільде, III, 1968, 9).

Значення в інших словниках

1. синова — -вої, ж., діал. Невістка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. синова — СИНОВА́, во́ї, ж., діал. Невістка. На її [тещин] приїзд мати судді сама приготовила .. обід, щоб за ним ще трохи поговорити зі всіма і потім від'їхати, лишаючи сина і синову і внука на опіку другої матері (О.  Словник української мови у 20 томах
3. синова — синова дружина сина; невістка (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. синова — Синова, -вої ж. Жена сына.  Словник української мови Грінченка