скарбницький
СКАРБНИ́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до скарбни́к 1, 3.
2. рідко. Признач. для скарбниці (у 1 знач.).
Всі скарбницькі горниці блищали, лисніли, світились без сонця, неначе скрізь були розсипані по скарбах проміння сонця (Н.-Лев., IV, 1956, 36).
Словник української мови (СУМ-11)