скатірка
СКА́ТІРКА, и, ж., рідко. Те саме, що ска́терка.
У кутку тліє свічечка перед матір’ю божою уквітчаною; під божничком стіл, застеляний [застелений] скатіркою білою (Вовчок, VI, 1956, 221);
Біла скатірка на столі та помиті лави аж сяли чистотою (Коцюб., І, 1955, 53).
Словник української мови (СУМ-11)