складно

СКЛА́ДНО¹. Присл. до скла́дний.

Він чув цю власть своїх слів, і вони лилися в нього складно, зв’язно, набиралися поетичних форм (Хотк., II, 1966, 80);

— Складно вмів говорити чоловік. Де в нього тільки й слова ті бралися (Збан., Єдина, 1959, 41);

// Доладно, добре, до речі.

Все в нього виходить складно, спритно, для всього знаходиться час (Ткач, Моряки, 1948, 95).

СКЛА́ДНО². Присл. до складни́й.

Невеличкий мотор побудований надзвичайно складно (Полт., На.. меридіанах, 1933, 35);

[Леся:] Ой, як складно і плутано ти висловлюєшся… (Сміл., Черв. троянда, 1955, 25).

Значення в інших словниках

1. складно — скла́дно 1 прислівник від: скла́дний незмінювана словникова одиниця скла́дно 2 прислівник від: складни́й незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. складно — Непросто і п. ф. від СКЛАДНИЙ; ім. СКЛАДНЯ, див. СИНТАКСА.  Словник синонімів Караванського
3. складно — I Присл. до складний. || Доладно, добре, до речі. II Присл. до складний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. складно — СКЛА́ДНО¹. Присл. до скла́дний. Він чув цю власть своїх слів, і вони лилися в нього складно, зв'язно, набиралися поетичних форм (Г. Хоткевич); – Складно вмів говорити чоловік. Де в нього тільки й слова ті бралися (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. складно — Складно нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49.  Словник української мови Грінченка