сколихнутий

СКОЛИ́ХНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до сколихну́ти.

2. у знач. прикм. Схвильований, зворушений.

Жінка встала, збуджена, сколихнута (Ряб., Золототисячник, 1948, 71).

Значення в інших словниках

1. сколихнутий — сколи́хнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. сколихнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сколихнути. 2》 у знач. прикм. Схвильований, зворушений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сколихнутий — СКОЛИ́ХНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до сколихну́ти. 2. у знач. прикм. Схвильований, зворушений. Жінка встала, збуджена, сколихнута (І. Рябокляч).  Словник української мови у 20 томах