Великий тлумачний словник сучасної мови

сколихнутий

сколи́хнутий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сколихнути.

2》 у знач. прикм. Схвильований, зворушений.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сколихнутий — сколи́хнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. сколихнутий — СКОЛИ́ХНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до сколихну́ти. 2. у знач. прикм. Схвильований, зворушений. Жінка встала, збуджена, сколихнута (І. Рябокляч).  Словник української мови у 20 томах
  3. сколихнутий — СКОЛИ́ХНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сколихну́ти. 2. у знач. прикм. Схвильований, зворушений. Жінка встала, збуджена, сколихнута (Ряб., Золототисячник, 1948, 71).  Словник української мови в 11 томах