сколихнути
сколихну́ти
-ну, -неш, док., перех.
1》 Однокр. до сколихувати 1).
|| безос. Сколихнути тишу.
2》 перен. Спричинити, викликати хвилювання, обурення, збудити, пожвавити кого-, що-небудь.
|| Вивести зі спокійного або млявого стану, викликати пожвавлення.
3》 перен. Збудити, пожвавити, розворушити що-небудь (почуття, думки і т. ін.). Сколихнути душу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови