скоростріл

СКОРОСТРІ́Л, а, ч., заст. Кулемет.

— Як сонце виплило з-за чорного лісу і прогнало туман, перед нами зарисувалась ворожа лінія. Хотіли повернути назад, але в тій хвилі зацокотів скоростріл і примусив сховатися в рів (Ірчан, II, 1958, 59);

Йому наздогін свистіли кулі автоматичного скоростріла (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 263).

Значення в інших словниках

1. скоростріл — скорострі́л іменник чоловічого роду арх.  Орфографічний словник української мови
2. скоростріл — КУЛЕМЕТ, р. скоропал.  Словник синонімів Караванського
3. скоростріл — -а, ч., заст. Кулемет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скоростріл — див. кулемет  Словник чужослів Павло Штепа
5. скоростріл — СКОРОСТРІ́Л, а, ч., заст. Кулемет. – Як сонце виплило з-за чорного лісу і прогнало туман, перед нами зарисувалась ворожа лінія. Хотіли повернути назад, але в тій хвилі зацокотів скоростріл і примусив сховатися в рів (Мирослав Ірчан)...  Словник української мови у 20 томах
6. скоростріл — КУЛЕМЕ́Т (автоматична скорострільна зброя), СКОРОПА́Л розм., СКОРОСТРІ́Л розм. Попереду, мов дятел, глухо тутукав кулемет (П. Панч); Важкий град куль із скоропала залящав навкруги очеретів (І. Ле); — На них кидано гранати, а відтак сікли їх скорострілом, ще й з гармати стріляли (Ю. Яновський).  Словник синонімів української мови