скоростріл
СКОРОСТРІ́Л, а, ч., заст.
Кулемет.
– Як сонце виплило з-за чорного лісу і прогнало туман, перед нами зарисувалась ворожа лінія. Хотіли повернути назад, але в тій хвилі зацокотів скоростріл і примусив сховатися в рів (Мирослав Ірчан);
Йому наздогін свистіли кулі автоматичного скоростріла (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)