Словник української мови у 20 томах

скоростріл

СКОРОСТРІ́Л, а, ч., заст.

Кулемет.

– Як сонце виплило з-за чорного лісу і прогнало туман, перед нами зарисувалась ворожа лінія. Хотіли повернути назад, але в тій хвилі зацокотів скоростріл і примусив сховатися в рів (Мирослав Ірчан);

Йому наздогін свистіли кулі автоматичного скоростріла (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. скоростріл — скорострі́л іменник чоловічого роду арх.  Орфографічний словник української мови
  2. скоростріл — КУЛЕМЕТ, р. скоропал.  Словник синонімів Караванського
  3. скоростріл — -а, ч., заст. Кулемет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоростріл — див. кулемет  Словник чужослів Павло Штепа
  5. скоростріл — КУЛЕМЕ́Т (автоматична скорострільна зброя), СКОРОПА́Л розм., СКОРОСТРІ́Л розм. Попереду, мов дятел, глухо тутукав кулемет (П. Панч); Важкий град куль із скоропала залящав навкруги очеретів (І. Ле); — На них кидано гранати, а відтак сікли їх скорострілом, ще й з гармати стріляли (Ю. Яновський).  Словник синонімів української мови
  6. скоростріл — СКОРОСТРІ́Л, а, ч., заст. Кулемет. — Як сонце виплило з-за чорного лісу і прогнало туман, перед нами зарисувалась ворожа лінія. Хотіли повернути назад, але в тій хвилі зацокотів скоростріл і примусив сховатися в рів (Ірчан, II, 1958, 59)...  Словник української мови в 11 томах