скорострільний
СКОРОСТРІ́ЛЬНИЙ, а, е, військ. Який має велику скорострільність, робить постріли один за одним, через короткі інтервали.
Чулися кулеметні черги, постріли скорострільних гармат… (Перв., Дикий мед, 1963, 350);
— Курсанте Шмалієнко, що це таке? — Російська скорострільна гвинтівка зразка 1891/30 року, — відрапортував Павло [лейтенантові] (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 11).
Словник української мови (СУМ-11)