скота
СКО́ТА, и, ж., діал. Нора, лігво.
Гадюки.. збираються у свої скоти (Сл. Гр.);
*Образно. — Сидять [Самусь, Іскра та Абазин] у своїй скоті на Чортомлинку та з нудьги ханьки мнуть (Морд., І, 1958, 104).
Словник української мови (СУМ-11)СКО́ТА, и, ж., діал. Нора, лігво.
Гадюки.. збираються у свої скоти (Сл. Гр.);
*Образно. — Сидять [Самусь, Іскра та Абазин] у своїй скоті на Чортомлинку та з нудьги ханьки мнуть (Морд., І, 1958, 104).
Словник української мови (СУМ-11)