скрегнути
СКРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до скрегота́ти, скреготі́ти.
Все ближче коні, лиця злі, Схрестились, скрегнули шаблі (Стельмах, V, 1963, 9);
Ти скрегнув зубами і стис кулака (Головко, І, 1957, 80).
Словник української мови (СУМ-11)СКРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до скрегота́ти, скреготі́ти.
Все ближче коні, лиця злі, Схрестились, скрегнули шаблі (Стельмах, V, 1963, 9);
Ти скрегнув зубами і стис кулака (Головко, І, 1957, 80).
Словник української мови (СУМ-11)