скрегонути

СКРЕГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. Підсил. до скрегну́ти.

Трохименко скрегонув з люті зубами (Кос., Новели, 1962, 125).

Значення в інших словниках

1. скрегонути — скрегону́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скрегонути — -ну, -неш, док., однокр. Підсил. до скрегнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скрегонути — СКРЕГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. Підсил. до скрегну́ти. Трохименко скрегонув з люті зубами (Г. Косинка).  Словник української мови у 20 томах
4. скрегонути — скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін.  Фразеологічний словник української мови