скрегонути
СКРЕГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. Підсил. до скрегну́ти.
Трохименко скрегонув з люті зубами (Кос., Новели, 1962, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрегонути — скрегону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скрегонути — -ну, -неш, док., однокр. Підсил. до скрегнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрегонути — СКРЕГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. Підсил. до скрегну́ти. Трохименко скрегонув з люті зубами (Г. Косинка). Словник української мови у 20 томах
- скрегонути — скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. Фразеологічний словник української мови