1. Словник української мови в 11 томах

скрегнути

СКРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до скрегота́ти, скреготі́ти.

Все ближче коні, лиця злі, Схрестились, скрегнули шаблі (Стельмах, V, 1963, 9);

Ти скрегнув зубами і стис кулака (Головко, І, 1957, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрегнути — скрегну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скрегнути — -ну, -неш, док. Однокр. до скреготати, скреготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрегнути — СКРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до скрегота́ти, скреготі́ти. Скрегнув розлючений голос, як залізо об камінь, і раптом зірвався (М. Коцюбинський); Все ближче коні, лиця злі, Схрестились, скрегнули шаблі (М. Стельмах); Ти скрегнув зубами і стис кулака (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. скрегнути — скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. Фразеологічний словник української мови