скребтися

СКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. скрі́бся, скребла́ся, ло́ся; недок. Дряпаючи по чому-небудь або зачіплюючи щось, створювати шум.

Ось щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк? (Мирний, III, 1954, 161);

В кишенях він завжди носив коробочки з різними жуками, і ті жуки дряпали, шелестіли, скреблися в коробочках (Донч., IV, 1957, 44).

◊ Кі́шки скребу́ться в се́рці у кого — те саме, шо Коти́ шкребу́ть на се́рці ( див. кіт).

Не вішати носа, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім не добрій грі, — на таке здатний не всякий (Шовк., Людина.., 1962, 225).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скребтися — скребти́ся дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скребтися — -буся, -бешся; мин. ч. скрібся, скреблася, скреблося; недок. Дряпаючи по чому-небудь або зачіплюючи щось, створювати шум. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скребтися — СКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. скрі́бся, скребла́ся, ло́ся; недок. Дряпаючи по чому-небудь або зачіплюючи щось, створювати шум. Ось щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк?... Словник української мови у 20 томах
  4. скребтися — СКРЕБТИ́СЯ (ШКРЕБТИ́СЯ) (дряпаючи по чому-небудь або зачіпляючи щось, створювати шум), ШКРЯ́БАТИСЯ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил. — Док.: поскребти́ся (пошкребти́ся), шкрябну́ти, шкрябону́ти підсил. Словник синонімів української мови
  5. скребтися — Скребтися, -буся, -бешся гл. Чесаться. Словник української мови Грінченка