скребтися
СКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. скрі́бся, скребла́ся, ло́ся; недок. Дряпаючи по чому-небудь або зачіплюючи щось, створювати шум.
Ось щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк? (Мирний, III, 1954, 161);
В кишенях він завжди носив коробочки з різними жуками, і ті жуки дряпали, шелестіли, скреблися в коробочках (Донч., IV, 1957, 44).
◊ Кі́шки скребу́ться в се́рці у кого — те саме, шо Коти́ шкребу́ть на се́рці ( див. кіт).
Не вішати носа, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім не добрій грі, — на таке здатний не всякий (Шовк., Людина.., 1962, 225).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скребтися — скребти́ся дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скребтися — -буся, -бешся; мин. ч. скрібся, скреблася, скреблося; недок. Дряпаючи по чому-небудь або зачіплюючи щось, створювати шум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скребтися — СКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. скрі́бся, скребла́ся, ло́ся; недок. Дряпаючи по чому-небудь або зачіплюючи щось, створювати шум. Ось щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк?... Словник української мови у 20 томах
- скребтися — СКРЕБТИ́СЯ (ШКРЕБТИ́СЯ) (дряпаючи по чому-небудь або зачіпляючи щось, створювати шум), ШКРЯ́БАТИСЯ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил. — Док.: поскребти́ся (пошкребти́ся), шкрябну́ти, шкрябону́ти підсил. Словник синонімів української мови
- скребтися — Скребтися, -буся, -бешся гл. Чесаться. Словник української мови Грінченка