1. Словник української мови в 11 томах

скреготання

СКРЕГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрегота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Танки сунули.. Навіть поранені тамували стогін у собі, вслухаючись у наростаюче залізне скреготання (Гончар, І, 1954, 339);

Блиск сталі і скреготання леза в шухляді ніби полоснули Домку по голому тілу (Панч, II, 1956, 42);

Які нагадало години І молодість давню яку Оце скреготання жабине В нічному лункому ставку! (Рильський, III, 1961, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скреготання — скрегота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скреготання — -я, с. Дія за знач. скреготати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скреготання — СКРЕГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрегота́ти і звуки, утворювані цією дією. Танки сунули .. Навіть поранені тамували стогін у собі, вслухаючись у наростаюче залізне скреготання (О. Словник української мови у 20 томах
  4. скреготання — Скрегота́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скреготання — Скрегота́ння, -ня с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе. Словник української мови Грінченка