скреготання
СКРЕГОТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. скрегота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Танки сунули .. Навіть поранені тамували стогін у собі, вслухаючись у наростаюче залізне скреготання (О. Гончар);
Блиск сталі і скреготання леза в шухляді ніби полоснули Домку по голому тілу (П. Панч);
Які нагадало години І молодість давню яку Оце скреготання жабине В нічному лункому ставку! (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скреготання — скрегота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скреготання — -я, с. Дія за знач. скреготати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скреготання — Скрегота́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скреготання — СКРЕГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрегота́ти і звуки, утворювані цією дією. Танки сунули.. Навіть поранені тамували стогін у собі, вслухаючись у наростаюче залізне скреготання (Гончар, І, 1954, 339)... Словник української мови в 11 томах
- скреготання — Скрегота́ння, -ня с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе. Словник української мови Грінченка