скреготання

СКРЕГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрегота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Танки сунули.. Навіть поранені тамували стогін у собі, вслухаючись у наростаюче залізне скреготання (Гончар, І, 1954, 339);

Блиск сталі і скреготання леза в шухляді ніби полоснули Домку по голому тілу (Панч, II, 1956, 42);

Які нагадало години І молодість давню яку Оце скреготання жабине В нічному лункому ставку! (Рильський, III, 1961, 86).

Значення в інших словниках

1. скреготання — скрегота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. скреготання — -я, с. Дія за знач. скреготати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скреготання — СКРЕГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрегота́ти і звуки, утворювані цією дією. Танки сунули .. Навіть поранені тамували стогін у собі, вслухаючись у наростаюче залізне скреготання (О.  Словник української мови у 20 томах
4. скреготання — Скрегота́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. скреготання — Скрегота́ння, -ня с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.  Словник української мови Грінченка