скручування

СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скру́чувати.

Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (Монтаж і ремонт.., 1956, 59);

У Київських експериментальних майстернях.. виготовили машину, яка об’єднує в один суцільний окремі процеси одержання волокон, їх обробку, сушіння, скручування і намотування (Рад. Укр., 4.ХІІ 1962, 1);

Не можна допускати скручування коренів у садильній ямці (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 260).

∆ Скру́чування ли́стя — вірусна хвороба рослин, що характеризується деформацією листя, а також один із симптомів вірусного, бактеріального чи грибкового захворювання рослин.

Скручування листя належить до небезпечних хвороб бавовнику, бо знижує кількість коробочок, погіршує якість волокна (Захист рослин.., 1952, 354).

Значення в інших словниках

1. скручування — скру́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. скручування — -я, с. Дія за знач. скручувати. Скручування листя — вірусна хвороба рослин, що характеризується деформацією листя, а також один із симптомів вірусного, бактеріального чи грибкового захворювання рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скручування — СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скру́чувати. Не можна допускати скручування коренів у садильній ямці (з наук.-попул. літ.); Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. скручування — Скручування, -ня с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.  Словник української мови Грінченка