скручування

Скручування, -ня

с.

1) Скручиваніе.

2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.

Значення в інших словниках

1. скручування — скру́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. скручування — -я, с. Дія за знач. скручувати. Скручування листя — вірусна хвороба рослин, що характеризується деформацією листя, а також один із симптомів вірусного, бактеріального чи грибкового захворювання рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скручування — СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скру́чувати. Не можна допускати скручування коренів у садильній ямці (з наук.-попул. літ.); Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. скручування — СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скру́чувати. Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (Монтаж і ремонт.., 1956, 59); У Київських експериментальних майстернях..  Словник української мови в 11 томах