скручування
Скручування, -ня
с.
1) Скручиваніе.
2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скручування — скру́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скручування — -я, с. Дія за знач. скручувати. Скручування листя — вірусна хвороба рослин, що характеризується деформацією листя, а також один із симптомів вірусного, бактеріального чи грибкового захворювання рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скручування — СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скру́чувати. Не можна допускати скручування коренів у садильній ямці (з наук.-попул. літ.); Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- скручування — СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скру́чувати. Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (Монтаж і ремонт.., 1956, 59); У Київських експериментальних майстернях.. Словник української мови в 11 томах