1. Словник української мови у 20 томах

скручування

СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. скру́чувати.

Не можна допускати скручування коренів у садильній ямці (з наук.-попул. літ.);

Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (з навч. літ.);

У Київських експериментальних майстернях виготовили машину, яка об'єднує в один суцільний окремі процеси одержання волокон, їх обробку, сушіння, скручування і намотування (з газ.).

△ (1) Скру́чування ли́стя – вірусна хвороба рослин, що характеризується деформацією листя, а також один із симптомів вірусного, бактеріального чи грибкового захворювання рослин.

Скручування листя належить до небезпечних хвороб бавовнику, бо знижує кількість коробочок, погіршує якість волокна (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скручування — скру́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скручування — -я, с. Дія за знач. скручувати. Скручування листя — вірусна хвороба рослин, що характеризується деформацією листя, а також один із симптомів вірусного, бактеріального чи грибкового захворювання рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скручування — СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скру́чувати. Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (Монтаж і ремонт.., 1956, 59); У Київських експериментальних майстернях.. Словник української мови в 11 томах
  4. скручування — Скручування, -ня с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30. Словник української мови Грінченка