скручувати
Скручувати, -чую, -єш
сов. в. скрути́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Скручивать, скрутить, связать. Скрутити вас треба залізними обручами. Левиц. Пов. 322.
2) Сворачивать, свернуть. Скрутив цигарку. Харьк.
3) Поворачивать, поворотить. Скручують (гонять кружком) отару в коші. О. 1862. V. Кух. 30.
4) — голову, в'язи кому. а) Свернуть голову, шею. Оттак я йому головку скрутив. Ном. № 939. Іди к чорту, а то я тобі й в'язи скручу. Г. Барв. 531. — чому. б) Разбить, сломать что.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скручувати — скру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скручувати — Звивати, крутити; (прання) викручувати; (кулаки) стискати; (суглоби хворобою) вивертати, скорчувати; (голову) відривати; (докупи) зв'язувати; (в дугу) згинати; (з дороги) звертати; дк. Словник синонімів Караванського
- скручувати — -ую, -уєш, недок., скрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех. Крутячи, звивати що-небудь. || Крутячи, сплітаючи нитки, пасма, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь. || Повертаючи в протилежні боки краї мокрої тканини, видавлювати воду чи іншу рідину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скручувати — СКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок. СКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. що. Крутячи, звивати що-небудь. Сучи аркан, Дурний султан, Та й скручуй тугенько! Бо туркам всім Висіть на їм Прийдеться довгенько (П. Словник української мови у 20 томах
- скручувати — гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. Фразеологічний словник української мови
- скручувати — ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. Словник синонімів української мови
- скручувати — Скру́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скручувати — СКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. перех. Крутячи, звивати що-небудь. Сучи аркан, Дурний султан, Та й скручуй тугенько! Бо туркам всім Висіть на їм Прийдеться довгенько (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах