1. Фразеологічний словник української мови

скручувати

гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. В дугу усякого він (магнат) гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький). 2. Мучити, гнітити. — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули?.. (Панас Мирний). гну́ти в сук. Оп’ять (знову) війна і різанина, Оп’ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський).

скрути́ти / скру́чувати го́лову. 1. кому. Убити, знищити кого-небудь. Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім усім до Кармелюка спішити треба (Д. Косарик); // Уживається як погроза. (Жандарм:) Я кождому (кожному) голову скручу, хто би посмів з тебе сміятися (І. Франко). 2. Загинути або покалічитися. — Роби ти, що хоти (хочеш). Хоч голову скрути. Про мене (П. Гулак-Артемовський).

скрути́ти / скру́чувати собі́ в’я́зи. 1. Покалічитися або вбитися; загинути. — Не скакати ж мені з оцієї кручі в море! .. Але ж я собі скручу в’язи! — крикнув Ломицький (І. Нечуй-Левицький). 2. Не справитися з чим-небудь. Вони, ці молоді інженери, не можуть критично поставитися до себе. Тому часто скручують собі в’язи (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скручувати — скру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скручувати — Звивати, крутити; (прання) викручувати; (кулаки) стискати; (суглоби хворобою) вивертати, скорчувати; (голову) відривати; (докупи) зв'язувати; (в дугу) згинати; (з дороги) звертати; дк. Словник синонімів Караванського
  3. скручувати — -ую, -уєш, недок., скрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех. Крутячи, звивати що-небудь. || Крутячи, сплітаючи нитки, пасма, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь. || Повертаючи в протилежні боки краї мокрої тканини, видавлювати воду чи іншу рідину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скручувати — СКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок. СКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. що. Крутячи, звивати що-небудь. Сучи аркан, Дурний султан, Та й скручуй тугенько! Бо туркам всім Висіть на їм Прийдеться довгенько (П. Словник української мови у 20 томах
  5. скручувати — ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. Словник синонімів української мови
  6. скручувати — Скру́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скручувати — СКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. перех. Крутячи, звивати що-небудь. Сучи аркан, Дурний султан, Та й скручуй тугенько! Бо туркам всім Висіть на їм Прийдеться довгенько (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
  8. скручувати — Скручувати, -чую, -єш сов. в. скрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Скручивать, скрутить, связать. Скрутити вас треба залізними обручами. Левиц. Пов. 322. 2) Сворачивать, свернуть. Скрутив цигарку. Харьк. 3) Поворачивать, поворотить. Словник української мови Грінченка