скручування
СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. скру́чувати.
Не можна допускати скручування коренів у садильній ямці (з наук.-попул. літ.);
Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (з навч. літ.);
У Київських експериментальних майстернях виготовили машину, яка об'єднує в один суцільний окремі процеси одержання волокон, їх обробку, сушіння, скручування і намотування (з газ.).
△ (1) Скру́чування ли́стя – вірусна хвороба рослин, що характеризується деформацією листя, а також один із симптомів вірусного, бактеріального чи грибкового захворювання рослин.
Скручування листя належить до небезпечних хвороб бавовнику, бо знижує кількість коробочок, погіршує якість волокна (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)