скубонути
СКУБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Підсил. до скубну́ти.
[Xведір:] Бачиш, що батько від тебе розумніший?.. (Знову скубе його за чуба). [Демид:] Ой-ой!..аж сльози потекли з очей, так скубонули!.. (Кроп., III, 1959, 171).
Словник української мови (СУМ-11)