славка
СЛА́ВКА, и, ж. Невелика співоча пташка, що має бурувате забарвлення і гніздиться звичайно на землі.
Скільки веселого птаства жило, пурхало, перекликалося в гущавині!.. Нижче, ховаючись десь у листві, настроював голос соловей, озивалася славка, перестрибували з гілки на гілку синиці (Гончар, Таврія, 1952, 167);
У густому листі посвистувала славка (Коп., Вибр., 1948, 164).
Словник української мови (СУМ-11)