слизота

СЛИЗО́ТА, и, ж., розм.

1. Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо.

Кінь не кований та й боїться слизоти (Сл. Гр.);

На гору, йдучи прямо посеред вулиці, повзли якісь сірі жіночі постаті.., силкуючись мовчки подолати слизоту (Григ., Вибр., 1959, 383);

— Де так, сину, довго барився? А я вже чого не передумала: чи не впав на дорозі. Мерзлота, слизота тепер, що й здоровий валиться з ніг (Стельмах, Правда.., 1961, 96).

2. Те саме, що слиз.

Ніздрі його [вовка] затріпотіли і покрилися слизотою (Тют., Вир, 1964, 506);

У нього [коня] задні ноги циркулем, з ока тече якась слизота (Вишня, І, 1956, 54).

Значення в інших словниках

1. слизота — слизо́та іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. слизота — див. ожеледиця  Словник синонімів Вусика
3. слизота — -и, ж., розм. 1》 Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо. 2》 Те саме, що слиз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. слизота — СЛИЗО́ТА, и, ж., розм. 1. Слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі тощо. Кінь не кований та й боїться слизоти (Сл. Б. Грінченка); На гору, йдучи прямо посеред вулиці, повзли якісь сірі жіночі постаті..  Словник української мови у 20 томах
5. слизота — СЛИЗ (в'язка рідина, що виділяється деякими клітинами рослин та живих істот), СЛИЗЬ розм., СЛИЗО́ТА розм. Відомо, що своєрідна риб'яча "шуба" — слиз — допомагає легше переносити зимові холоди (з журналу); Камінь Дракон виліз на поверхню.  Словник синонімів української мови
6. слизота — Слизота, -ти ж. 1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Волч. у. Ото слизота — ні проїхать, ні пройти. 2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка). Мир. ХРВ. 48.  Словник української мови Грінченка