службист

СЛУЖБИ́СТ, а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов’язків.

Стражник був старий, суворий службист, але мав також дрібні діти і не раз думав, що з ними буде, як його не стане (Фр., VI, 1951, 170);

— Ну, він не сухий службист, як я колись думав, він людина з живим серцем і зовсім не сердитий (Ткач, Моряки, 1948, 97).

Значення в інших словниках

1. службист — служби́ст іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. службист — -а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов'язків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. службист — СЛУЖБИ́СТ, а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов'язків. Стражник був старий, суворий службист, але мав також дрібні діти і не раз думав, що з ними буде, як його не стане (І.  Словник української мови у 20 томах