слуп
СЛУП, а, ч., заст. Стовп.
Кайдаш прикупив трохи колодок, щоб поставить Карпові хату.. Тільки почалася надворі весна, він закопав слупи (Н.-Лев., II, 1956, 305);
День за днем, як у казці. Ось уже й основа біліє, і слупи височать.., глину баби місять… Росте моя хата (Мур., Бук. повість, 1959, 37);
У воді стояли почорнілі соснові слупи (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6);
// чого. Опора склепіння будь-якої споруди, будівлі.
Всі звелися і стали струнко. Кам’яні.. слупи темного підземелля почули.. хор голосів, який виконував пролетарський гімн (Смолич, Світанок.., 1953, 334).
Словник української мови (СУМ-11)